Чарлі Магрі та д-р Тед Р. Бромунд опублікували нову статтю на EJIL:Talk! — блозі журналу «European Journal of International Law» — під назвою «Канал, за яким Інтерпол вирішив не стежити». У ній розглядаються правила, прийняті у 2024 та 2025 роках, які обмежують нагляд за прямими повідомленнями Інтерполу — обміном інформацією, який національні центральні бюро (НЦБ) здійснюють між собою через захищену мережу Інтерполу.

Найбільший канал, яким користується Інтерпол

Найбільшу увагу привертають повідомлення та розсилки, проте, за даними Інтерполу, кількість повідомлень, якими обмінюються в його мережі, сягає десятків мільйонів на рік, тоді як у 2025 році було надіслано 27 525 повідомлень та 30 015 розсилок. Одне-єдине повідомлення може містити прохання до поліції за кордоном розшукати або заарештувати конкретну особу, причому ця особа, як правило, ніколи не дізнається про його існування.

Відповідно до статті 22(6) Правил обробки даних, прийнятих у Глазго в 2024 році, Генеральний секретаріат може отримати доступ до повідомлення, копія якого йому не була надіслана, лише за наявності явного дозволу або у разі виявлення потенційного порушення. Стаття 19(2) Статуту Комісії з контролю за файлами Інтерполу (CCF), змінена в Марракеші у 2025 році (див. нашу попередню статтю в IELR), застосовує ті самі умови до Комісії з контролю за файлами Інтерполу (CCF). Оскільки важко виявити порушення у повідомленні, яке не може бачити ніхто з-поза меж системи обміну, перевірка значною мірою залежить від звітів бюро, діяльність яких вона покликана контролювати.

Чому це важливо

У статті розглядається випадок дисидента, який проживає за кордоном, щодо якого Комітет з питань розшуку (CCF) відмовив у видачі «червоного повідомлення» або скасував його, оскільки ця справа має політичний характер.

«Наразі жодна перевірка в Інтерполі не заважає тому самому уряду, який звернувся з проханням про видачу «червоного повідомлення», наступного дня скористатися системою обміну повідомленнями Інтерполу, щоб попросити своїх закордонних колег розшукати або заарештувати цю особу на підставі тих самих обставин».

Чарлі Магрі та Тед Р. Бромунд, EJIL:Talk!, 19 листопада 2026 року

Згідно з опублікованими рекомендаціями Інтерполу, у разі відмови у розміщенні повідомлення або розповсюдженні інформації на підставі статті 2(1) або 3 його Статуту «подальша співпраця через Інтерпол не допускається». Однак, якщо Генеральний секретаріат не отримає копію такого повідомлення, ані він, ані Координаційна рада з питань обміну інформацією (CCF) не побачать його. Ці правила також обмежують запити на доступ до даних Інтерполу: особа, яка звертається до ККФ із запитом про те, які дані про неї зберігає Інтерпол, за замовчуванням отримає відповідь, яка не міститиме прямих повідомлень.

Два виправлення та питання про імунітет

У статті пропонується два конкретних заходи, які дозволяють зберегти конфіденційність як стандартну практику. Перший — це попередження відправнику з фіксацією у протоколі у випадках, коли у повідомленні згадується особа, щодо якої було відмовлено у розміщенні повідомлення або його поширення, або воно було видалено на підставі статей 2 чи 3. Другий — це закріплення існуючих рекомендацій Інтерполу у правилах. Стаття завершується розглядом питання про імунітет Інтерполу, зокрема нової Генеральної угоди про привілеї та імунітети, проти якої виступили Чарлі Магрі, Тед Р. Бромунд та Сандра Гроссман у виданні Just Security, а також щодо позову, який наразі розглядається в суді міста Ліона.

«Якщо особи не мають можливості оскаржити інформацію, що поширюється про них через систему обміну прямими повідомленнями Інтерполу, стає складніше вважати, що Механізм розгляду скарг (CCF) забезпечує ефективний альтернативний засіб правового захисту».

Чарлі Магрі та Тед Р. Бромунд, EJIL:Talk!, 19 листопада 2026 року
Про Otherside

Бутікова юридична фірма, що спеціалізується на питаннях, пов’язаних з Інтерполом

Otherside займається виключно справами, пов’язаними з Інтерполом та Комісією з боротьби з корупцією (CCF). Фірма була заснована Чарлі Магрі, колишнім юристом Секретаріату CCF, і представляє інтереси фізичних осіб та компаній у Комісії: у питаннях запитів на доступ до інформації, оскарження «червоних повідомлень» та їх поширення, а також попереджувальних запитів.

Замовити конфіденційний аналіз