Чарлі Магрі, Тед Р. Бромунд і Сандра Гроссман спільно опублікували статтю в журналі «Harvard International Law Journal», в якій аналізується застосування Інтерполом коригувальних заходів щодо держав-членів, які зловживають каналами Організації. У статті під назвою «Коригувальні заходи та проблема прозорості в Інтерполі» стверджується, що секретність, яка оточує ці заходи, підриває закріплене в статуті Інтерполу зобов’язання щодо нейтральності та захищає держави, що зловживають своїми повноваженнями, від відповідальності.
У статті викладено систему коригувальних заходів, закріплену в Правилах обробки даних (RPD), яка наділяє Генеральний секретаріат цілим спектром наглядових повноважень — від перегляду окремих записів до призупинення прав національного центрального бюро на обробку даних. Генеральний секретаріат послідовно описує ці інструменти як виправні, а не каральні. Магрі, Бромунд і Гроссман ставлять під сумнів таке трактування: обмеження можливості держави користуватися системами Інтерполу є санкцією у всьому, крім назви. Вони також ставлять під сумнів припущення, що лежить в основі цієї системи, а саме те, що зловживання випливає з необізнаності або обмежених можливостей, а не з умислу. Коли зловживання є повторюваним, постійним і спрямованим проти опонентів режиму, нагляд сам по собі навряд чи забезпечить дотримання вимог.
Основна частина статті присвячена вибірковому підходу Інтерполу до розкриття інформації. За даними на квітень 2025 року, щонайменше шість країн, серед яких Росія, Білорусь і Сирія, перебували під дією коригувальних заходів. Імена Росії та Сирії були оприлюднені. Проте під час вебінару Американської асоціації адвокатів (ABA) у липні 2025 року представник Інтерполу розповів про країну, в якій протягом шести місяців рівень невиконання вимог становив 30–40 відсотків, а значна частина повідомлень була спрямована проти активістів та критиків, не назвавши при цьому цю країну. Рішення розкривати інформацію про коригувальні заходи щодо одних держав, залишаючи інші анонімними, саме по собі є відхиленням від нейтральності, яку цей механізм покликаний захищати.
Магрі, Бромунд і Гроссман закликають створити публічний реєстр держав, щодо яких застосовуються коригувальні заходи, регулярно публікувати статистичні дані та встановити прозорі критерії введення й скасування обмежень. Їхній висновок є однозначним: єдиний справді нейтральний підхід полягає в тому, щоб ставитися до всіх держав однаково, називаючи їх усі.
Інтерпол та CCF
Потрібна допомога з запитом CCF?
«Otherside» — це спеціалізована юридична фірма, яка займається виключно питаннями, пов’язаними з Інтерполом та Комітетом з питань розшуку (CCF). Ми надаємо послуги з питань скасування «червоних повідомлень», запитів на доступ до даних, застосування тимчасових заходів та подання заяв про перегляд рішень.
ЗВ'ЯЖІТЬСЯ З НАМИ
