Що на практиці означають зміни на порталі CCF: посібник для фахівців та заявників

26 березня 2026 року Комісія з контролю за файлами Інтерполу (CCF) запустила спеціальний онлайн-портал для подання запитів. Того ж дня CCF опублікувала свій перший Посібник користувача порталу для заявників («Посібник користувача») та прийняла переглянутий набір Правил функціонування, які замінили ті, що востаннє змінювалися 27 червня 2024 року. Разом ці документи переформатують початковий етап процесу CCF. У цій статті викладено, що змінилося, що ці зміни означають на практиці та що з цього випливає для фахівців та заявників.

Електронна пошта віджила своє

Це є відправною точкою. Портал — це не додаткова можливість, а єдиний варіант. Правило 25 оновлених Правил роботи вимагає, щоб усі подання здійснювалися через портал. У Посібнику користувача зазначено, що CCF не братиме до уваги жодної інформації чи документів, надісланих електронною поштою або звичайною поштою, за винятком випадків, коли у виняткових обставинах відповідно до Правила 25(2) було дозволено використання альтернативних засобів.

На практиці це означає, що кожна компанія, кожна НУО та кожен заявник, який виступає самостійно, при поданні нового запиту повинен користуватися порталом. Щодо справ, які вже знаходяться на розгляді у CCF, ситуація інша. У розділі «Часті запитання» на сайті CCF підтверджується, що запити, подані до запуску порталу, розглядатимуться за попередньою процедурою, і заявникам не потрібно вживати жодних дій. CCF може прийняти рішення про переведення справ, що знаходяться на розгляді, на портал; у такому випадку заявники отримають відповідне повідомлення.

Щодо нових запитів: уся подальша комунікація після подання запиту повинна здійснюватися через функцію «Надіслати повідомлення» на порталі. Листи від CCF надсилаються з адреси, що не відстежується та не передбачає відповіді. Відповіді на ці листи не будуть отримані. Усім фахівцям, які подають новий запит, слід взяти до уваги: після подання запиту єдиним каналом зв’язку залишається портал.

Обмеження обсягу аргументації до 10 сторінок

Пункт 8 правила 30 оновлених Правил роботи встановлює жорстке обмеження на обсяг аргументації у запитах про виправлення, видалення та перегляд: не більше 10 сторінок. Це правило є абсолютно новим. Попередні Правила роботи не передбачали жодних обмежень щодо обсягу.

У Посібнику користувача зазначено, що саме має міститися на цих 10 сторінках: фактичний виклад, юридичні аргументи, структуровані з посиланням на правила Інтерполу, які, як стверджується, були порушені, а також чіткий виклад мети запиту. До додаткового змісту належать: інформація про заявника, посилання на додатки, відомості про пов’язані запити та будь-які обмеження щодо джерел даних.

Обмеження в 10 сторінок є умовою прийнятності, а не рекомендацією. Подання, яке перевищує цей обсяг, ризикує бути визнаним неприйнятним ще до розгляду справи по суті. У цьому правилі не передбачено жодних дискреційних відхилень.

Обмеження у 20 додатків

У Посібнику користувача зазначено, що автори можуть завантажити не більше 20 додатків. Кожен додаток має мати чітку назву, ім’я файлу якого починається з номера додатка, а також посилання на нього має бути вказано в резюме аргументів.

У справах, що містять великий обсяг документації (судові рішення, звіти країн, висновки експертів, статті в ЗМІ, корпоративні документи, медичні докази, листування), відбір лише 20 доказів вимагає стратегічного підходу. Питання вже не полягає в тому, «які докази підтверджують мої аргументи?», а в тому, «які 20 документів мають найбільшу вагу і які Комісія повинна побачити?»

У Посібнику користувача передбачено одне часткове виключення: якщо інформація опублікована на вільнодоступному веб-сайті, URL-адресу слід навести в документі з аргументацією, а не завантажувати як додаток. PDF-версію додавати не слід. Однак джерела, доступ до яких обмежено платною підпискою або вимагають входу в систему, необхідно завантажувати у форматі PDF. Це означає, що загальнодоступні звіти про стан справ у країні, новинні статті та юридичні бази даних можна цитувати за URL-адресою, залишаючи місця в додатках для документів, які існують виключно в матеріалах справи.

Якщо заявнику потрібно додати більше 20 додатків, у Посібнику користувача зазначено, що він повинен перелічити та обґрунтувати необхідність додаткових документів, після чого Комісія надасть свої рекомендації. Це свідчить про те, що встановлена межа є певною мірою гнучкою, однак це не слід розглядати як звичну практику. Подання 20 додатків, а потім звернення за дозволом на додавання ще 15, не справить позитивного враження щодо поданої заявки.

Без відео, без аудіо: лише письмова процедура

У Посібнику користувача зазначено, що під час розгляду запиту відео- та аудіоматеріали не беруться до уваги. Процедура розгляду у Комітеті з питань громадянства (CCF) визначена письмово. До уваги можуть братися лише стенограми відповідних уривків.

Практичні наслідки цього рішення відчутні вже зараз. У будь-якій справі, де використовуються записані свідчення (допити свідків, заяви клієнтів, матеріали ЗМІ, записи судових засідань), тепер необхідно додавати письмові стенограми відповідних уривків. Доказом стає саме стенограма, а не запис.

Запити на попереднє виконання: відкрите питання

Термін «попередній запит» зазвичай розуміють як запит, що надсилається до Комісії, в якому заявник просить Інтерпол не обробляти будь-які майбутні дані у своїх архівах, навіть якщо на даний момент у архівах Інтерполу таких даних немає, на тій підставі, що це порушуватиме правила Організації. У Статуті Комітету з питань конфіденційності (CCF) цей термін не вживається, проте сама концепція була визнана та описана на офіційному веб-сайті Інтерполу.

Згідно з попередньою практикою, викладеною на сторінці CCF веб-сайту Інтерполу, процедура діяла наступним чином. Заявник міг надати інформацію на підтвердження твердження про те, що обробка таких даних порушуватиме правила Інтерполу. Після отримання Комісія надсилала запит та будь-яку супровідну інформацію до Генерального секретаріату Інтерполу для ознайомлення та вжиття відповідних заходів, щоб ці матеріали могли бути враховані під час майбутніх перевірок дотримання вимог у разі надходження запиту про поліцейське співробітництво від держави-заявника. Комісія повідомляла заявника про те, що подання було передано до Генерального секретаріату. Однак Комісія не вживала жодних подальших заходів щодо перевірки даних, якщо заявник згодом не подавав окремого клопотання про доступ до даних та/або їх виправлення чи видалення, після чого Комісія розглядала таке клопотання відповідно до своїх правил та процедур.

Іншими словами, попередній запит не був повноцінною процедурою розгляду. Це був механізм, що дозволяв подати аргументи та докази до Генерального секретаріату до оприлюднення будь-яких даних, щоб ці матеріали були доступними під час перевірки на відповідність вимогам. На попередньому етапі Комісія виступала лише як посередник, а не як орган, що приймає рішення. Фактична перевірка починалася лише в тому випадку, якщо заявник подавав окремий запит на виправлення/видалення після того, як дані з’являлися в системі Інтерполу.

Ця інформація наразі видалена зі сторінки CCF на публічному веб-сайті Інтерполу. Новий портал пропонує три типи запитів: «Доступ», «Виправлення/Видалення» та «Перегляд». Жоден із них не відповідає превентивному запиту. Превентивне подання не є запитом на доступ, не є запитом на виправлення/видалення у традиційному розумінні (немає опублікованого повідомлення чи поширення інформації, щодо яких можна оскаржити), і, безумовно, не є заявою про перегляд.

У посібнику користувача нічого не сказано про попередні запити. У ньому не згадується про них, не пояснюється, як їх слід подавати в рамках трирівневої структури порталу, і не вказується, чи залишаються вони доступними.

Ця прогалина має значення. Попередні запити виконували конкретну функцію: вони давали змогу особі, яка мала достовірну інформацію про те, що держава-заявник має намір опублікувати «червоне повідомлення» або розповсюдити інформацію, подати свої аргументи до Генерального секретаріату до того, як дані потрапляли до системи Інтерполу. У випадках, пов’язаних із політичними переслідуваннями, переслідуванням у відповідь або відомими схемами зловживань, наявність матеріалів у Генеральному секретаріаті до проведення перевірки на відповідність вимогам була практичним запобіжним заходом. Зникнення категорії «попереджувальних запитів» як зі структури порталу, так і з документації CCF, доступної для громадськості, порушує питання про те, чи існує цей механізм досі, і якщо так, то як його слід застосовувати.

Найбільш ймовірним підходом може бути подання запиту на видалення через портал, сформульованого з урахуванням майбутньої публікації даних, а також використання документа з обґрунтуванням для пояснення превентивного характеру такого подання. Чи прийме CCF такий підхід, поки що невідомо.

Тепер подавати запити на доступ стало простіше

За попередньою системою запити на доступ зазвичай надсилали електронною поштою разом із супровідним листом, довіреністю та документами, що підтверджують особу. Деякі фахівці надсилали детальні супровідні листи, в яких виклали підстави для запиту та висловили занепокоєння щодо обробки даних.

Портал спрощує цю процедуру. Запити на доступ не вимагають супровідного листа чи короткого викладу аргументів. Достатньо заповнити відповідні поля на порталі. Особа, яка подає запит, вказує дані про особу заявника, обирає тип даних і надсилає запит. У Посібнику зазначено, що в полях порталу можна вказати додаткову інформацію, але це не є обов’язковим.

Це дуже доречне спрощення. Воно значно скорочує час на підготовку запитів на доступ та усуває будь-яку неоднозначність щодо того, яка документація потрібна на етапі надання доступу.

Особам, які подають заявки, пропонується (але це не є обов’язковим) перевірити, чи є на веб-сайті Інтерполу будь-які загальнодоступні червоні або жовті розшукові повідомлення щодо заявника, та вказати про це. У Посібнику нагадується, що більшість червоних розшукових повідомлень доступні лише правоохоронним органам і не оприлюднюються, тому відсутність публічного запису не означає, що відповідні дані не існують.

Заяви про перегляд: обмеження у дві сторінки

Портал застосовує поетапну процедуру розгляду заяв про перегляд відповідно до статті 42 Статуту CCF. На початковому етапі заявники можуть додати лише один документ: двосторінковий виклад, у якому викладено нововиявлені обставини.

Дві сторінки. Без аргументації. Без додатків.

Потім Комісія з питань конституційної справедливості (CCF) розглядає двосторінковий виклад. Лише у разі, якщо Комісія вимагає додаткових документів, заявник може надати повний виклад аргументів (обсягом не більше 10 сторінок) та додатки (кількістю не більше 20). Заява має бути подана протягом шести місяців з моменту виявлення нових фактів.

Це справжній механізм відбору справ. Двосторінковий виклад повинен самостійно вирішувати три завдання: точно викласти нововиявлені факти, пояснити, чому ці факти могли б привести Палату з розгляду клопотань до іншого висновку щодо первісного клопотання, та довести, що ці факти не були відомі під час первісного розгляду. Якщо двосторінковий виклад не переконає Комісію з розгляду клопотань у необхідності повного перегляду, розгляд клопотання не продовжується. На цьому етапі другого шансу не буде.

Юристи, які подають заяви про перегляд, повинні ставитися до двосторінкового резюме як до найважливішого документа у справі. Це не формальність і не попереднє подання. Це вирішальний момент. Складайте його з такою ж ретельністю та точністю, як і остаточне подання.

Один тип запиту на одну подачу: більше ніяких об'єднаних заявок

Портал вимагає від заявників вибрати один тип запиту для кожної подачі: «Доступ», «Виправлення/Видалення» або «Перегляд». Можна вибрати лише один варіант. Якщо заявнику потрібно подати як запит на доступ, так і запит на виправлення/видалення, необхідно подати дві окремі заявки.

За попередньої системи, що базувалася на електронній пошті, було звичним подавати запит на доступ та видалення в одному пакеті, часто з одним супровідним листом, у якому йшлося про обидва запити. Така практика більше неможлива.

Портал дозволяє пов’язувати запити за допомогою розділу «Пов’язати», завдяки чому CCF отримує інформацію про пов’язані документи. Пов’язані запити можуть стосуватися одного й того самого заявника, однієї й тієї самої кримінальної справи або членів однієї родини. У разі одночасного подання пов’язаних запитів у Посібнику рекомендується вказати у першому запиті, що наступний запит «буде надіслано згодом».

Слід звернути увагу на важливий момент: навіть якщо запити пов’язані між собою, CCF розглядає кожен з них окремо. Аргументи та докази, подані в одному запиті, не можуть бути використані для обґрунтування іншого пов’язаного запиту. Кожна заява має бути самостійною. Це означає, що якщо докази мають значення як для запиту про доступ, так і для запиту про виправлення/видалення, їх необхідно окремо додавати до обох заяв.

Довіреність: на що слід звернути увагу практикуючим юристам

У цьому посібнику викладено низку вимог до довіреностей, які фахівці повинні взяти до уваги.

Довіреність має бути підписана заявником. Довіреність, підписана адвокатом, який призначає себе представником, не приймається. У Посібнику це чітко зазначено. У випадках, коли клієнт перебуває під вартою, у вигнанні, переховується або з ним іншим чином важко зв’язатися, підписану довіреність все одно необхідно отримати, перш ніж можна буде подати документи через портал. Ніяких обхідних шляхів, механізмів тимчасової подачі документів чи винятків не існує.

Якщо термін дії не вказано, CCF вважатиме довіреність дійсною протягом двох років з дати її підписання заявником. У випадках, коли очікується, що справа триватиме довше, слід або вказати конкретний довший термін дії, або поновити довіреність до закінчення її терміну дії.

CCF надає типову форму довіреності, яка дозволяє призначити одного основного представника та до двох додаткових контактних осіб у межах однієї фірми чи організації. Усі троє можуть отримувати кореспонденцію від CCF. Фірми повинні використовувати цю форму, щоб гарантувати, що повідомлення щодо справи надходять до потрібних осіб, особливо у випадках, коли над однією справою працюють кілька юристів.

Зміна представника: наслідки, про які фахівці повинні розповісти клієнтам

Процедура зміни представника в процесі розгляду справи викладена в Посібнику користувача і пов’язана з реальними ризиками.

Якщо заявник бажає змінити представника, новий представник повинен подати нову заявку через портал, додавши нову довіреність, підписану заявником. Новий представник автоматично стає єдиною контактною особою.

Новий представник повинен зробити вибір: або CCF має продовжувати розглядати матеріали, подані попереднім представником, або нові матеріали повинні повністю скасувати та замінити їх. Це не є плавним переходом. Якщо новий представник вирішить скасувати попередні матеріали, вони фактично будуть відкликані. Справа починається з нуля. Якщо ж він вирішить продовжувати, обидва набори матеріалів залишаться в матеріалах справи.

Новий представник також може звернутися з проханням призупинити розгляд поточного клопотання на час підготовки нових документів. Це дозволяє виграти час, але при цьому подовжує термін розгляду справи.

Існує ще один механізм, який вимагає ретельного управління клієнтами. Якщо заявник, чий запит подано через представника, звертається безпосередньо до CCF (подаючи запит через портал від свого імені), CCF розглядатиме це як вказівку про те, що відтепер заявник є єдиною контактною особою. Про це буде повідомлено колишнього представника. Цей процес відбувається автоматично: підтвердження не вимагається.

Практичні наслідки очевидні. Клієнтам необхідно повідомити в письмовій формі до початку розгляду справи, що будь-який прямий контакт із CCF може призвести до припинення повноважень представника. У листах про залучення до справи це питання має бути чітко висвітлено. Клієнт, який звертається до CCF через розчарування, нетерпіння або розгубленість, може ненавмисно розірвати відносини між адвокатом і клієнтом для цілей розгляду справи в CCF, і єдиним способом їх відновлення є подання нового клопотання про поновлення представництва.

По одному чернетці за раз

Портал дозволяє користувачам зберігати лише один чернетку документа за раз. Лише одну. Для фахівців, які працюють з кількома клієнтами, це означає, що чернетки для різних справ не можна обробляти паралельно в рамках одного облікового запису на порталі. Кожна чернетка має бути завершена та надіслана (або відхилена), перш ніж можна буде розпочати роботу над наступною. При складанні графіків подання документів у фірмах з великим обсягом роботи необхідно враховувати це обмеження.

Що потрібно знати абітурієнтам

Для заявників, які подають документи самостійно, без юридичного представника, портал розроблено таким чином, щоб ним було зручно користуватися. Форма динамічно адаптується, приховуючи розділи, що не мають відношення до справи. Обов’язкові поля забезпечують дотримання мінімальних вимог щодо прийнятності заявки. Відповіді структуруються за допомогою випадаючих меню.

Проте заявники, які подають документи самостійно, повинні знати про кілька моментів, які можуть бути не очевидними, якщо орієнтуватися лише на інтерфейс порталу.

Обмеження обсягу аргументації в 10 сторінок поширюється на всіх, а не лише на адвокатів. Заявники, які самостійно подають клопотання про внесення виправлень або скасування, повинні дотримуватися тих самих вимог щодо формату.

Обмеження у 20 додатків застосовується однаково. Вибір тих 20 документів, які слід додати, вимагає зваженого рішення щодо того, що буде найбільш переконливим для Комісії, а не просто додавання всього, що є в наявності.

Усі документи мають бути складені арабською, англійською, французькою або іспанською мовами. Документи, складені іншими мовами, необхідно перекласти. Це стосується також додатків.

Портал є єдиним способом зв’язку з CCF. Після подання заявки всі подальші повідомлення необхідно надсилати через функцію «Надіслати повідомлення» на порталі. Електронні листи, надіслані на адресу CCF, не приймаються.

Короткий зміст

Запуск порталу є найважливішою процедурною реформою в Комісії з питань цивільних справ за останні роки. Він стандартизує процес прийому справ, вводить дисципліну щодо подання документів та підвищує вимоги до того, що Комісія прийматиме на розгляд. Для практикуючих юристів ключовими змінами є: реструктуризація аргументів, щоб вони вмістилися на 10 сторінках; відбір доказів, щоб вони вмістилися у 20 додатках; переклад будь-яких аудіовізуальних доказів у письмову форму; інформування клієнтів про наслідки прямого контакту з CCF; та уточнення статусу попередніх запитів перед подачею.

Для заявників портал є доступним, але вимоги до них є досить суворими. Вимоги щодо оформлення документів однаково застосовуються як до осіб, яких представляють адвокати, так і до тих, хто виступає самостійно. Підготовка має значення як ніколи раніше.

---

Чарлі Магрі — засновник юридичної фірми «Otherside», що спеціалізується виключно на питаннях, пов’язаних з Інтерполом та Комісією з контролю за файлами Інтерполу. Раніше він обіймав посаду юрисконсульта в Секретаріаті Комісії з контролю за файлами Інтерполу.