Документальний фільм «Червоні оповіщення: приховане обличчя Інтерполу» (Notices rouges : la face cachée d’Interpol) (2025), знятий режисером Жаном-Крістофом Брісаром за спільного виробництва компаній Les Beaux Docs / 13PRODS / LCP–Assemblée nationale, досліджує, як система червоних оповіщень Інтерполу може бути відхилена від її першочергової мети міжнародного поліцейського співробітництва та перетворена на інструмент політичних репресій.

Фільм дає голос жертвам свавільних червоних оповіщень, дисидентам, правозахисникам та підприємцям, чиє життя було зруйноване через політично вмотивовані звинувачення. Їхні історії показують, як механізм, створений для підтримки транскордонного правосуддя, натомість може бути використаний для залякування опозиції.

Шарлі Магрі був запрошений до участі як практикуючий юрист, що спеціалізується на справах Інтерполу. У фільмі він наголошує на структурних вразливостях системи:
«Хоч би що сталося, систему завжди можна використати зловмисно. Доки Інтерпол не є судом — а він ним і не повинен ставати — він не може перевіряти докази, що лежать в основі національних ордерів на арешт».
Він також торкається наслідків, з якими стикаються люди після затримання:
«Якщо людину вже заарештовано на підставі Червоного повідомлення, видалення цього повідомлення не гарантує її звільнення».
Це відображає реальність, у якій остаточне рішення щодо долі позбавлених волі осіб ухвалюють національні органи влади, а не Інтерпол.
Насамкінець він порушує питання відповідальності:
«Звісно, особа, затримана на підставі несправедливого Червоного повідомлення, має отримати компенсацію. Теоретично — так. На практиці ж я не впевнений, що це можливо без загрози самому існуванню Інтерполу.»
Червоні повідомлення: приховане обличчя Інтерполу (Notices rouges : la face cachée d’Interpol) наголошує на парадоксі організації, яка є водночас незамінною та вразливою. Маючи 196 країн-членів, Інтерпол залишається життєво важливим для глобальної поліцейської співпраці, проте його авторитет залежить від надійних запобіжників та суворого дотримання його Статуту, особливо заборони політичної діяльності згідно зі статтею 3.
Документальний фільм транслювався на LCP у вівторок, 10 лютого 2026 року.
Він доступний на каналі YouTube LCP.
Доступ за запитом можливий через LCP.fr, france.tv (доступно до 03.07.2028) та TF1+ (доступно до 26.03.2026).




